ВРУ внесла зміни до ряду нормативних актів, що підвищують вимоги до діяльності акціонерних товариств та мають на меті зробити такі товариства більш привабливими для інвестування.
Зокрема, конкретизовано відповідальність посадових осіб за збитки, завдані ними господарському товариству. Зазначене відшкодування здійснюватиметься, якщо такі збитки завдані:
— діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
— діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
— діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
— бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;
— іншими винними діями посадової особи.
Передбачено внесення відповідних змін до ст. 89 Господарського кодексу України. (Нагадаємо, що в чинній сьогодні редакції ст. 89 ГКУ міститься лише загальна фраза про те, що посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом).
У спорах про відшкодування збитків, завданих товариству його посадовою особою, представником товариства є його учасник (акціонер), якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства, який подав до суду позовну заяву від імені товариства або заяву про здійснення представництва позивача.
Водночас Господарський процесуальний кодекс України поповнився статтею, що передбачає офіційне оприлюднення судових документів у таких справах.
Ще одним нововведенням є запровадження інституту «незалежних членів наглядової ради (незалежних директорів)», які представлятимуть інтереси міноритарних акціонерів у публічних акціонерних товариствах.
Закон висуває низку вимог до таких осіб. Так, незалежним директором може бути особа, яка:
— не одержує і не одержувала в минулому істотну додаткову винагороду від товариства або його дочірнього підприємства, крім плати, отриманої як незалежний директор;
— не має і не мала протягом минулого року істотних ділових відносин з товариством або його дочірнім підприємством;
— не є близьким членом родини виконавчого чи управляючого директора.
Відзначимо, що поки Закон не розкриває понять «істотна додаткова винагорода» та «істотні ділові відносини».
Повний перелік вимог до незалежних директорів міститиметься у ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. № 514-VI.
Крім того, дещо відкориговано порядок Крім того, дещо відкориговано порядок виплати дивідендів, встановлено детальне регулювання правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, внесено зміни до порядку проведення загальних зборів АТ та здійснення голосування, а також до порядку обрання членів наглядової ради та здійснення її діяльності.
Очікується, що прийняття зазначеного Закону допоможе Україні значно покращити свою позицію у всесвітньо відомому рейтингу «Doing Business 2016» за індикатором «Захист міноритарних інвесторів».
Офіційне опублікування: «Голос України» від 13 травня 2015 р. № 82
Дата набрання чинності: 1 травня 2016 р. за винятком деяких положень, що набирають чинності 14 травня 2015 р.
